Цукровий діабет - клінічний синдром хронічної гіперглікемії та глюкозурії, обумовлений абсолютної або відносної інсуліновою недостатністю, що призводить до порушення обміну речовин, ураженням судин (різні ангіопатії), нейропатії і патологічних змін в різних органах і тканинах. Точно оцінити поширеність цукрового діабету в даний час неможливо, оскільки в багатьох країнах відсутні діабетологічні регістри. Проте цукровий діабет вважають «неінфекційною епідемією», яка охопила більше 150 млн людей у світі (до 2010 року прогнозується 220 млн. хворих). Тільки в Україні на цукровий діабет хворіють 8 млн. чоловік. У США до теперішнього часу налічується понад 16 млн. хворих на цукровий діабет. На долю цукрового діабету 2 типу, за новітніми даними, припадає близько 95%, а цукрового діабету 1 типу - лише 5% від загального числа хворих. Захворюваність на цукровий діабет...

Цукровий діабет без перебільшення займає одну з драматичних сторінок світової медицини. Сама рання з усіх хвороб інвалідизація, висока смертність (третє місце після серцево-судинної патології та злоякісних новоутворень) визначили цукровий діабет в якості першого з пріоритетів національних систем охорони здоров'я усіх (без винятку країн світу, закріплених Сент-Вінсентською декларацією. Діабетична нефропатія в даний час є провідною причиною високої інвалідизації і смертності хворих на цукровий діабет. Частота розвитку діабетичної нефропатії коливається від 40 до 50% у хворих на інсулінозалежний діабет (ІЗЦД) і від 15 до 30% у хворих інсуліннезалежний діабет (ИНЦД).

Будь-яку хворобу легше попередити, ніж вилікувати. Нехай целюліт не зовсім хвороба, а, скоріше, морфологічний стан (ліподистрофія або, ще точніше, гідроліподістрофія) - все одно, його розвиток можна пригальмувати, а виражених форм (IV-VI стадії) і зовсім уникнути, тим більше, що швидкість розвитку целюліту сильно залежить від способу життя. Целюліт має одне слабке місце - його розвиток в якійсь мірі передбачувано, тому що схильність до нього спадкова. Щоб уявити, якою буде шкіра на животі та стегнах через 10, 20, 30 років, дівчині буде корисно "повивчати" жінок свого сімейного клану: крадькома уважно розглянути їх і зіставити стан їхніх тіл з віком, харчуванням, звичками, способом життя. Якщо схильність до целюліту простежується у родичок, то не варто сподіватися на диво: навіть якщо у вас в 20 років ідеальна шкіра, розвиток целюліту неминуч...

Те, що дієта допомагає позбутися зайвого жиру і целюліту, ні для кого не новина. Проте не кожен знає, що занадто жорсткі обмеження в їжі можуть лише посилити прояви целюліту. Справа в тому, що за стрімкого зниження ваги шкіра втрачає еластичність і стає в'ялою, а целюліт тільки цього і потребує. До того ж брак їжі загальмовує процес росту м'язів, який необхідний для того, щоб стегна були гладкими. Але, з іншого боку, якщо зовсім не стежити за харчуванням, навіть ведучи при цьому активний спосіб життя, на хороші результати розраховувати теж не доводиться. Підтвердження тому - дослідження американських вчених, у якому взяли участь 97 жінок різного віку. Протягом 8 тижнів 73 з них боролися з целюлітом виключно за допомогою спорту, а 24 - поряд з тренуваннями дотримувалися ще й спеціальної програми харчування...

Антицелюлітний масаж. Він є варіантом класичного масажу, необхідний для посилення процесів кровообігу в підшкірній клітковині, в першу чергу в проблемних зонах. Крім цього в ній відбувається посилення обміну речовин. Курс антицелюлітного масажу складається в середньому з 10-15 сеансів. Антицелюлітний масаж проводять на проблемні зони. Перед проведенням антіцелюлітного масажу, необхідний лімфодренаж і усунення лімфостазу. Мезотерапія. Внутрішньошкірно вводять лікарські препарати в мікродозах і біологічно активні речовини...