Все. Кто не успел... Тот ждет... Других групп в текущем году набираться не будет
Следующие группы уже набираются на 16-23 января
контакты: 505-617 Наша почта
Режим праці та відпочинку хворих на цукровий діабет.
Для успіху в лікуванні хворих на діабет потрібні не лише лікувальні заходи у вузькому розумінні, а й такий, на нашу думку, дуже важливий чинник, як правильний розпорядок, найсуттєвішою складовою частиною якого є режим трудової діяльності і створюване в його процесі психічне та фізичне навантаження.Основна умова правильного трудового влаштування полягає в тому, щоб рекомендований трудовий процес був позитивним фактором у лікувальних заходах. Коли трудове навантаження і умови праці відповідають функціональному стану організму, трудова діяльність сприяє компенсації патологічного процесу, відновленню функцій і успішнішому розвитку компенсаторних можливостей організму.
Несприятливі умови праці не дають можливості хворим дотримувати дієтичного режиму, правильного лікування інсуліном. Раннє, обгрунтоване фізіологічно і гігієнічно, працевлаштування робітників і службовців, хворих на цукровий діабет, у комплексі з іншими лікувально-профілактичними заходами є вирішальним засобом збереження працездатності і запобігання подальшій інвалідизації.
Незважаючи на значні успіхи в лікуванні після відкриття інсуліну, хворі на цукровий діабет все ще часто втрачають працездатність, зокрема особи фізичної праці, водії транспорту, робота яких пов'язана з нервово-психічним перенапруженням. Нерідко це стається через супровідну хворобу або ускладнення. Тому питання працездатності хворих на цукровий діабет розглядаються з обов'язковим урахуванням форми захворювання, наявності ускладнень і супровідних хвороб.
Цілком зрозуміло, що однієї мірки бути не може і кожен хворий потребує індивідуального підходу, який базується на систематичному спостереженні з урахуванням умов праці.
Практично усім хворим на діабет протипоказана важка праця, пов'язана з емоційним і фізичним перенапруженням, бо енергетичні ресурси таких осіб звичайно обмежені і витрачати їх треба економно. Хворі, яких лікують інсуліном, не можуть бути водіями транспорту, працювати на висоті, біля механізмів, що рухаються, бо раптове настання гіпоглікемічного стану може загрожувати безпеці не тільки їх самих, а й людей, які працюють поруч. Проте лікарі рекомендують застосовувати ці обмеження лише до хворих з тяжкою і середньою формою захворювання.
На нашу думку, це питання в кожному конкретному випадку слід вирішувати індивідуально.
Хворі на цукровий діабет у легкій формі і без ускладнень та супровідних захворювань можуть виконувати усі види інтелектуальної праці, а також помірної фізичної. Деякі обмеження у трудовій діяльності, наприклад зазначення нормованого робочого дня, неможливість працювати в нічні зміни і їздити у відрядження, можуть бути здійснені лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК).
При діабеті середньої тяжкості, особливо з ускладненнями, працездатність нерідко буває знижена. Таким хворим рекомендують роботу з помірним нервово-психічним і фізичним, напруженням, лише в денних змінах, без відряджень і додаткових навантажень, при сприятливих температурах і метеорологічних умовах.
У осіб інтелектуальної діяльності працездатність звичайно зберігається, якщо основне захворювання не обтяжене ускладненням. На роботі повинні бути передбачені умови для вчасного введення інсуліну.
При тяжкій формі діабету з різними ускладненнями і супровідними недугами регулярна професійна праця неможлива. Інколи допускаються винятки для людей інтелектуальної і офісної діяльності, якщо на роботі для них спеціально створено сприятливі умови.
У тих випадках, коли професійна діяльність у конкретних виробничих умовах може погіршити перебіг хвороби, важливим лікувально-профілактичпим заходом є переведення хворого на інвалідність, звільнення від трудового навантаження, обмеження або зміна умов праці.
У комплексі лікувально-профілактичних заходів для хворих на цукровий діабет велику роль відіграє режим відпочинку, який передбачає лікувальну гімнастику, прогулянки на свіжому повітрі, дозовані сонячні ванни.
Здавна відома благотворна дія фізичних вправ на стан хворих на цукровий діабет. Доведено також, що стандартний комплекс фізичних вправ у здорових не позначається на рівні цукру в крові, а у хворих він стимулює його зменшення в середньому на 20 мг%, збільшення толерантності до вуглеводів і засвоєння цукру тканинами. Поєднана дія інсуліну і фізичних вправ викликає більш значне зниження рівня цукру в крові хворих на діабет, ніж сама інсулінотерапія.
Фізичне навантаження треба вміло дозувати, бо коли воно недостатнє, то не допомагає, а надмірне — веде до розвитку гіпоглікемії. Ефект дії фізичних вправ триває до 6—7 годин після заняття. Особливо показана лікувальна гімнастика хворим із зайвою масою. Систематичні заняття лікувальною фізкультурою викликають сприятливі зрушення, а саме: зниження рівнів цукру в крові та сечі, зменшення добового об'єму сечі, поліпшення самопочуття. Застосування лікувальної фізкультури дає змогу зменшити кількість інсуліну, що вводиться хворим, на 5—40 одиниць.
У зв'язку з порушенням усіх видів обміну речовин збільшуеться потреба організму в кисні, а тому рекомендують 1—2-годинні прогулянки на свіжому повітрі.
Помірні дози сонячних променів при нетяжких формах недуги сприятливо діють на вуглеводний обмін або зовсім не позначаються на ньому. Інтенсивне ж опромінювання може погіршити сган хворого.
Хворі на цукровий діабет потребують щоденного, щотижневого і щорічного відпочинку, який повинен бути в міру можливого активним.